Нормативно-правова документація згідно за якою побудована робота в ЗДО "Сонечко"

Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.02.2020 № 293 ''Про затвердження плану заходів,спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти''

Закон України ''Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)''

Наказ МОН України від 28.12.2019 №1646 ''Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти''

Лист Міністерства освіти і науки України від 14.08.2020 № 1/9-436 ''Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)

Закон України від 18.12.2019 №2657- VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)"

Наказ МОН України від 20.03.2020 №420 "Про внесення змін до наказу МОН України від 26.02.2020 №293"

Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"

Указ Президента України від 21.09.2020 №398/2020 "Про невідкладні заходи із запобігання та протидію домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства"

Постанова КМ України від 22.08.2018 №658 "Про затвердження порядку взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі"

Наказ МОН України від 02.10.2018 №1047 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами

Булінг (від англ.tobull— переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої.

Булінг може проявлятися як тиск: психологічний; фізичний.

Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.

ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ПОВЕДІНКА ДИТИНИ

Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

1) вдома—– не хоче одягатися вранці;

– шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;

– просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;

– плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт;

– не контактує з однолітками у дворі;

– грає наодинці в парку;

2) в дитячому садку—

– не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо;

– усамітнюється при будь-якій нагоді;

– часто губить свої іграшки або речі;

– бруднить чи псує одяг;

– грає поламаними іграшками;

– відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі;

– не має друзів у групі.

Алгоритм дій працівників закладу освіти у випадках виявлення булінгу:

• Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, педагогам, психологу або безпосередньо директору.
• Дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.
• Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
• Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.
• Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує усі обставин булінгу. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
• До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші зацікавленіособи.
• У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.

У випадку виявлення фактів насильства у відношенні до дітей слід звертатись:

• до керівника закладу;
• до поліції за номером 102;
• до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;до громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства;
• на телефони«гарячих ліній»:0-800-500-333 дитяча гаряча лінія центру «Ла страда – України»; 0-800-500-335 національна гаряча лінія з питань запобігання насильству.

Алгоритм дій педагогічного колективу

у разі виявлення ситуації булінгу

Якщо педагог, або будь-який інший працівник закладу став свідком булінгу то, незалежно від того, поскаржилась йому жертва чи ні, він повинен проінформувати про цей випадок керівництво закладу освіти.

Якщо педагог, або будь-який інший працівник закладу отримав усне або письмове звернення від дитини, щодо жорстокого ставлення по відношенню до неї з боку однолітків, педагогів, або інших осіб, то він повинен повідомити про це керівництво закладу освіти.

Отримавши таке звернення, директор закладу освіти повинен скликати комісію з розгляду випадку булінгу та окреслити подальші дії.

 До складу такої комісії можуть входити адміністрація закладу освіти, педагоги, психолог.

Якщо комісія кваліфікує випадок як булінг, а не одноразовий конфлікт, адміністрація закладу освіти повинна повідомити про це уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждала сторона не згодна з цим висновком, то вона має право звернутися до органів Національної поліції України.

Забезпечити психологічний супровід здобувачів освіти, які постраждали від булінгу, стали його свідками, або вчинили цькування.